Подкаст

2 книги двох різних авторів зі спільним містом у минулому

2 книги двох різних авторів зі спільним містом у минулому

Олена Стяжкіна та Володимир Рафєєнко належать до російськомовних прозаїків, що проживали у Донецьку, та в зв’язку із декларованим Росією захистом російськомовного населення Донбасу змушені були покинути свою малу батьківщину і переїхати на території, вільні від російської окупації. У Львові відбулося обговорення їхніх творів за участю літературознавців Богдана Пастуха, Ігоря Котика та Маріанни Барабаш.

Обоє авторів публікуються із дев’яностих років, російською мовою видано близько десяти книжок Стяжкіної і стільки ж Рафєєнка. Обоє були лауреатами «Русской премии», що вручається за найкращі книжки, написані російською мовою за межами Росії. Парадокс у тому, що саме російськомовний світ витіснив їх із їхнього питомого місця проживання та творчості.

Попри російськомовність у прозі, обоє вільно володіють українською мовою, а Олена Стяжкіна є українською публіцисткою, професоркою історії, працює в Інституті історії України НАН України у відділі історії України другої половини ХХ ст.

Події у повісті Олени Стяжкіної «Мовою Бога» (видавництво «Дух і Літера», 2016, переклад Катерини Сінченко) відбуваються в окупованому Донбасі. Персонажі, котрі зовсім недавно мали підстави один одному довіряти, нараз змінюються і стають ворогами.

«Мала книжка прощань» Володимира Рафєєнка (видавництво «Фабула», 2017, переклад Ігоря Бондаря-Терещенка) написана задовго до війни, наприкінці дев’яностих. Прозові мініатюри та кілька оповідань. Абсурдистське письмо з елементами автобіографізму.

Запис обговорення обох книжок зроблено у Львові, в книгарні «Є», 10 квітня 2017 року:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Прокоментували