Про проект «роздІловІ» на основі творчості Сергія Жадана ми розповідали вам взимку — що змінилося у авторів з того часу і з якими очікуваннями вони вирушають на Форум Видавців у Львові? Наші співрозмовники — Дмитро Лідер та Оля Михайлюк.

Де ви встигли побувати цьогоріч і як проект сприйняла нова публіка?

Оля Михайлюк: Навесні відбувся тур східною Україною — по містах на межі із зоною АТО. Дуже уважна й чутлива публіка. В Краматорську ми грали у невеличкому залі, а отже ті сто, що потрапили на виступ, опинилися безпосередньо близько один до одного. Коли на композиції про війну в мене на папір розлився гранатовий сік, я відчула такий гострий різкий біль десь поруч. Хтось плакав. Несподівано для себе стала промокувати сік аркушами. І здалося, що сльози всотуються разом з соком — просто руками відчула, як людина заспокоюється-затихає. «роздІловІ» — дивовижне поєднання тактильно-чуттєвого й медійного. Ну як через всі ці дроти, мікрофони, камери й проектори транслювати любов-ніжність-біль-співчуття? Так багато сказано про самотність в мережі, холод електронних приладів, про позбавлені особистого слова-заготовки-повідомлення. «роздІловІ» ж доводять інше — ніжність не втратила своєї актуальності. Навіть за всіх тих умов і обставин, в яких ми живемо.

Нещодавно проект відбувся в Одесі — вдруге, але в новій версії. З відгуків:

«Всё стало жестче, и парадокс! — одновременно все стало лиричнее, мягче и доступнее. Появилась глубина — потому что ушло все лишнее. «роздІловІ»… смотрели жители небольших городов, которые совсем недалеко от войны. Мне кажется, этот проект помогает людям жить. Наверное, именно тогда «роздІловІ» выкристаллизовались именно в то, что мы увидели в Одессе. Мне кажется, что теперь они начинают перерастать во что-то большее — сильнодействующее лекарство от душевной черствости или от посттравматического синдрома».

Цікаво — і важливо — знати, що є публіка, яка спостерігає спеціально за цим проектом і приїжджає на нього з різних міст.

image

Чи з’явилися у вас якісь наслідувачі або аналогічні ініціативи, чи «роздІловІ» поки залишаються єдиним таким проектом?

О.М.: Саме ці півроку в Україну я приїжджала лише з нашими проектами, і на жаль, не встигала відстежити.

Дмитро Лідер: Не чув про такі.

Що презентуватимете під час Форуму? Про що розповідатимете?

Д.Л.: Розповідатимемо про те, як у просторі «роздІлових» ми експериментуємо з новим — інтердисциплінарним — способом перекладу поезії, в якому окрім слів є аудіо- / візуальні образи. Ми з Олею говорили про те, що поезію важко перекласти, не втративши головного — ритму, інтонацій і пауз, і про мультимовність ще на початку роботи над сайтом. Отже, ми шукаємо нові способи роботи з текстом, використовуючи голос, музику та графіку, що разом допомагають долати мовні кордони. Плануємо презентувати перші результати роботи над німецькою та англійською версіями проекту. Покажемо нові композиції, створені спеціально до Форуму.

imageЗа цей рік за Вашими спостереженнями у суспільства стало більше того, що його розділяє, чи того, що його об’єднує?

Д.Л.: У 2014-му в країні проявилася сила тяжіння, що не дала їй розвалитися, вона й досі діє, перекреслюючи безліч розділових ліній, які могли б стати фатальними. Протягом цього року баланс суттєво не змінився, хоч останнім часом я й спостерігаю багато проявів розбрату. Сподіваюся, що висловлення полярних позицій стане етапом на шляху конструктивного розвитку конфліктів — за умови, що всі ми будемо вчитися діалогу.

Брак довіри лишається ключовою проблемою українського суспільства. І кількість любові та байдужості в ньому на дистанції в один рік здається сталою. Намагаємося говорити про першу і не підігравати другій.

У мікрокосмі «роздІлових» продовжують співпрацювати люди з дуже різними поглядами. Попри те, що ступінь залученості й навіть склад учасників можуть змінюватися з часом, «роздІловІ» об’єднують.

О.М.: Пропорція завжди однакова. Я нещодавно повернулася з Польщі — можна сказати, що на державному рівні зараз більше того, що роз’єднує, але на особистому — постійно зустрічалися люди, які намагалися протистояти цим процесам і шукали спільної мови. Тому незабаром чекайте і на польську версію «роздІлових». Про українське суспільство, зокрема про Крим і Донбас — в наших останніх матеріалах журналу KORYDOR і «Української правди. Життя».

image

Який проект стане наступним для «АртПоля» після «роздІлових»? Поділіться планами, якщо можна

О.М.: Більшість наших проектів — це такий перманентний work in progress. Є кілька індивідуальних перформансів, роботу над якими я продовжую. Є інтермедіа-проекти, важлива складова яких — література. «роздІловІ» найближчим часом розвиватимуться в віртуальному просторі в напрямку мультимовності — будуть з’являтися нові мовні версії. «Альберта» (за твором і за участі Юрія Андруховича) мріємо показати в новій версії на сході і на заході України. Останній загальноукраїнський тур відбувався під час подій на Майдані. Зараз всі учасники проекту готові його повторити, але в «розгорнутому» варіанті, від містечок на межі зони АТО й аж до Ужгорода. Ще один надзвичайно важливий для нас проект — це кримська :::стежка:::, ми продовжуємо рухатися навколо світу — у найближчих планах Чернівці, далі Варшава.

Ваші очікування від цьогорічного Форуму Видавців

О.М.: Ми приємно здивовані запрошенням і тим, що шукаються нові форми, в яких може виникати література — тож очікую нових знань, контактів, ідей.

Д.Л.: Я на Форумі вперше, тож мені легко дається не мати певних очікувань. Буду радий отримати зворотній зв’язок від тих, кого зацікавить наш проект.

Відвідати «роздІловІ» на Форумі Видавців

Ілюстрації та фото надані нашими гостями

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Прокоментували

Related Posts

Інтерв'ю

Засновниці Bookowina: «Хочеться “підсадити” читача на круту літературу українською»

Юля, Каріна і Аня — ці троє дівчат вирішили подбати про наш з вами розмірений відпочинок наприкінці робочого дня. Дівчата запустили новий коробочний сервіс BOOKoWINA, який раз на місяць доставить вам пляшку доброго вина та Read more…

Інтерв'ю

Катерина Калитко: «Ми — нація двох крайнощів. Або мовчання, або бунт»

Її називають однією із найталановитіших поеток покоління «нульових» — і одночасно практично не згадують у локальній вінницькій пресі, поки літературні критики зазначають, що вінничанам пощастило, а вони навіть не усвідомлюють цього. Рецензії на її твори Read more…

Інтерв'ю

Мар’яна Савка, «ВСЛ»: «Книжка — це не тільки текст чи ілюстрації. Це — ідея, енергетика»

«Видавництво Старого Лева» — в числі улюбленців українського читача. Колись воно асоціювалося виключно із дитячою літературою, але вже другий рік головна редакторка Мар’яна Савка та її колеги не втомлюються представляти нові переклади літератури для дорослих, Read more…

Ми будемо вдячні, якщо ви не будете використовувати AdBlock на нашому сайті — або ж передплатите доступ до контенту за $1 на 30 днів. ОПЛАТИТИ ДОСТУП >>

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: