Літературна медіатека 5Books представляє

Що це

Як і минулого року, після новорічно-різдвяної перерви редакція Літературної медіатеки 5Books оприлюднює підсумки попереднього року і прогноз на рік, що настав. 2016 рік був непростим не лише у політиці, суспільному житті та роботі — але й для читачів також, тому ми довго сперечалися по деяким позиціям, але зрештою сформували список найцікавішого і найбільш знакового серед книг, авторів та подій на нашу думку.

Які книги ми роглядали

До уваги бралися всі видання українською мовою, що вийшли упродовж 2016 року, незалежно від накладів, величини видавців, жанрів чи інших характеристик

Як ми оцінювали

Можна було би сказати, що на наш вибір вплинули обсяги продажів, ТОП-10 «Книгарні Є» і положення Юпітера відносно Сатурна — але це було би неправдою. Ми просто втрьох майже тиждень обговорювали різні варіанти, передивилися низку звітів та відозв критиків і блогерів — і склали власний рейтинг на основі цього + власного досвіду прочитаного, почутого та побаченого про літературу за 2016-й.

Фактор медійного впливу

Як і в рейтингу за 2015 рік, головним фактором для включення у підсумковий рейтинг залишається медійний вплив та резонанс.

Ми суб’єктивні — і не приховуємо цього

Хотілося би бути схожим на високочолих критиків, мати власну експертну раду і методологію — але нас лише троє, і нам не хочеться вдавати із себе когось, ким ми не є. Зрештою, ми любимо книжки не менше за вас — а любов є штукою суб’єктивною.

Як придбати перелічені в рейтингу книжки?

Просто клікайте на назви книжок — і потрапляйте на сторінки інтернет-магазинів, які продають ці книжки. Ні, нам ніхто не заплатив за партнерські посилання. Просто ми хочемо, аби хороших книг у вашій бібліотеці було більше.

Тема року

Жінки

 

Інші теми, що розглядалися:

  • Війна на Сході
  • Підприємництво
  • Уроки історії для українців

 

Жінок було багато по обидва боки книжки: авторок, читачок, організаторок, героїнь та видавчинь і маркетологинь. Жіноча тематика і жіночі голоси; позбавлення терміну «жіноча проза» від гіркого присмаку та дешевих обкладинок. На жаль, досі залишалася актуальною тема російської військової агресії; зате виникли 2 теми більш конструктивних — це розвиток підприємницьких навичок та осмислення українцями своєї історії.

Книги року

«Важкі рішення»

«Антологія української поезії ХХ ст.» 

«І тим, що в гробах»

 

Інші книги, що розглядалися:

 

В цій номінації ми зазвичай обираємо 2 книги — одну українську і одну перекладену українською мовою. Обидві — за критерієм значущості в ролі медійної події та смислового наповнення, котрі несуть у собі обидва твори самим фактом своєї появи. Цьогоріч обмежитися двома книгами не вийшло — та й претендентів, як бачите, було набагато більше, ніж у 2015-му.

Чому саме ці три? Перша — бо її авторка стала одночасно найбільш обговорюваним політиком 2016-го за версією багатьох суспільно-політичних видань, і найбільшим сподіванням демократичного світу, і найбільшим рочаруванням лібералів у всьому світі. Гіларі Клінтон та її мемуари — книга, яку обговорювали, дарували, включали до рейтингів, критикували і наслідували.

Друга книга — бо нарешті маємо докладне ґрунтовне дослідження поетичної спадщини, яке є наочним і зрозумілим не лише для науковців чи літературознавців-критиків. А література, на нашу думку, має ставати ближчою і зрозумілішою насамперед для звичайних читачів, а не лише для тих, хто шанує «високу полицю».

Третя книжка у цьому списку — підсумок більш ніж 10 років нотаток і спостережень за собою та життям навколо. Хороша коротка проза, яка спонукає подумати і поспостерігати. В 2016-му бракувало гарної життєвої короткої прози (після вибуху у 2014-му та 2015-му); тому ми вирішили включити до списку Андрія Бондаря як зразок такої (і навіть трохи аванс на майбутнє).

 

Переклад року

«Щиголь»

«Гаррі Поттер і прокляте дитя»

 

Інші книги, що розглядалися:

 

Чого не бракувало у 2016 році — то це гарних закордонних прем’єр, які майже без затримки виходили українською мовою.

Поттеромани чекали на ще одну книжку про свого улюбленого героя — і дочекалися. Не всі очікування справдилися; не всі мрії чи ілюзії виправдала Джоан Ролінґ — але покоління читачів пригод чарівника виросло, і виросла з ними сама історія; Поттер вже не той, але й читачі його теж «не ті», якими були, коли вперше взяли до рук книгу про мандрівку до Гоґвортса.

І виход «Щиголя» українською — складний, багатошаровий детектив, на межі психологічної драми і історії про мафію. І до речі — чимось схожий на таку собі версію «поттеріани», де в героєві теж борються світло та темрява; де є добрий чарівник і злий; де пам’ять про матір та батька визначатимуть шлях героя. І окрім декількох незначних одруківок, справляє на диво прекрасне цілісне враження.

Нестандартна книга року

«Супергерої»

«Кримінальний Кодекс»

 

Інші книги, що розглядалися:

 

 

 

Здається, у 2016 році за браком смислів почали відіграватися на новій формі — деякі з цих експериментів вийшли вдалими і цікавими; деякі — з претензією, але без особливих нових змістів чи акцентів.

Поезія Олени Гусейнової у збірці з кислотними кольорами від «Аґрафки» та експериментальний «Кримінальний Кодекс» від «Основ» — хороші приклади того, як поєднати експеримент візуальний та форму і зміст під обкладинкою.

Дитяча книга року

«Джордж і таємний ключ до Всесвіту»

 

Стівен Гокінґ у незвичному для себе амплуа — не фізика-теоретика, а оповідача із книги для дітей — разом зі своєю донькою Люсі запрошують тебе, любий читачу, у неймовірну мандрівку Всесвітом… верхи на астероїді! Які таємниці приховує Сусідський Сад? Що це за суперкомп’ютер, який уміє розмовляти? Чому не варто стрибати на кометі, коли вона мчить крізь космічний простір? І чи вдасться головному героєві — допитливому сміливцеві Джорджу — визволити свого приятеля з чорної діри?

Підліткова книга року

«Бути мною»

 

«Пригноблення жінок, що тривало тисячоліттями, і в наші дні відбивається на самосприйнятті дівчат. Тому я хотіла показати, що бачить дівчина насправді - й у своєму житті, й у дзеркалі. Для мене було важливим нічого не оминати. Інакше я зрадила б не лише історію, ай дівчат,» — каже Анна Хьоглунд, і ми з нею погоджуємося у важливості цієї теми, тому і обрали цю книжку.

Фотоальбом року

«Історія українського війська»

 

З фотоальбомами 2016-го не склалося особливо — були подарункові «Скриня: речі сили» та чергові тематичні альбоми про український етнічний одяг, вишивку та різного роду видання і перевидання того, що ми вже бачили сто разів.

Із певною натяжкою до категорії фотоальбомів ми ризикнули включити «Історію українського війська» — хоч це і не є класичний фотоальбом, але багато гарних ілюстрацій та знімків на тему минулого та сучасного української армії у різні часи.

Жанри року

Другий рік поспіль романи залишаються основним трендом. Але 2016-го до них додалися книжки у жанрі нон-фікшн: їх видавали та перекладали набагато більше. Схоже, хвиля наукпопу та книг про бізнес почала накривати Україну — і ми в цьому нічого поганого не бачимо, навіть навпаки, радіємо.

Стартап 2016 року

видавництво Yakaboo Publishing

 

Оксана Форостина, гучно заявивши про себе 2015-го випуском українського перекладу біографії Ілона Маска, у 2016 році презентувала нове видавництво, яке під ялинку поклало українцям одразу декілька книжок (одну ще під імпринтом ТАО, іншу — вже під новим брендом). Коли запускають такі стартапи — це тішить.

Скандал 2016 року

«Фоліо» та книгарня «Є»

 

Інші претенденти:

 

  • #ЯНеБоюсьСказати
  • українські переклади з помилками від кількох видавництв
  • переплутане фото на обкладинці «Нашого Формату»
  • Кабанов і проспект Бандери
  • менеджер-догхантер у видавництві

 

 

2016 рік можна по праву охрестити роком страху та ненависті в українському книжковому просторі — публічних скандалів та камінг-аутів за попередні 2-3 роки майже не спостерігалося; а тут неначе «прорвало». Головним став розрив між паном Красовицьким та мережею «Є»; хоча неприємна сутність мізоґінії та чоловічого шовінізму низки «уславлених» сиво-(і не дуже)чолих письменників і видавців у флешмобі «Я Не Боюсь Сказати» місцями була куди резонанснішою за цей скандал.

Невдача року: Komubook

Інші претенденти:

Стартап із колективного інді-книговидання, на який ми покладали чималі надії, так і не зміг про себе заявити 2015-го, і ми сподівалися на 2016-й. Натомість ближче до кінця другого року Павло Швед фактично визнав, що проект швидше за все не матиме існування у тій формі, в якій був першопочатково задуманий. Краудфандинг себе не виправдав — а запропонований асортимент книг для перекладу виявився надто нішевим. Шкода.

Крос-медійний проект року: WisecoW

Інші претенденти:

 

  • спецпроекти про літературу в Bit.ua, L’Officiel Ukraine та Platforma
  • «Моё прочтение» на Old Fashioned Radio

 

 

Тетяна Кисельчук презентувала нове бачення того, як можна говорити і показувати історію різних жанрів мистецтва — 2016-го її відеолекторій зробив лише перші кроки; ми сподіваємося побачити більше у 2017 році.

Дебютант року: Мирослав Лаюк та роман «Баборня»

Інші претенденти:

 

 

Правду кажучи, з дебютантами в класичному сенсі у 2016 році не склалося: вони всі вже встигли про себе заявити раніше. Найближчим до дебюту виявився Мирослав Лаюк — ми його знаємо як поета, а він взяв і випустив роман, вирішив спробувати себе у прозі. Цього від нього, здається, ніхто не очікував — тому роман одразу включили в усі можливі і неможливі списки, і навіть до «Книги року ВВС».

Літературний онлайн-проект року: блог інтернет-магазину Yakaboo

Інші претенденти:

 

  • «Читомо»
  • WisecoW

 

Зізнаємося, раніше ми ніколи не звертали уваги на блоги (чи спроби їх вести) українських інтернет-магазинів, бо зазвичай це був набір прес-релізів чи нудні і нецікаві спроби «всунути» покупцям акційні книжки. З цим блогом все не так — а за нон-фікшном чи опитуваннями відомих українських бук-блогерів він навіть обійшов «класичні» українські літературні онлайн-майданчики.

Букт’юбер року: відсутній

2016 рік дозволяє нам із сумом і полегшенням констатувати: букт’юб в Україні мертвий. Однакові огляди на однакові книжки («книга мені сподобалася  / книга мені не сподобалася»), жахливий звук (неначе автор / -ка відео говорить у акваріум чи відро), проблеми з монтажем (кадри кінчаються раніше, ніж текст), відсутність обкладинок та субтитрів, вкрай рідкісні відео з подій чи ексклюзивні коментарі, відсутність колаборацій з інтернет-магазинами чи видавництвами — українські аматори, які називають себе букт’юберами, навіть не пробують вийти за межі квартир і статичних оглядів, робити буктрейлери чи giveaway. І це в той час, коли поруч російський та європейський сегменти книжкового відеоблоґінґу буквально фонтанують цікавими проектами чи форматами. Знову-таки — шкода.

Видавець року: «Наш Формат»

Інші претенденти:

 

  • «Основи»
  • «ВСЛ»
  • «КСД»

 

За якість перекладів, актуальність презентованих тем та авторів, підхід до маркетингу своїх видань.

Бізнес-книга року: «Доставка щастя», «Країна стартапів»

Ні історія Тоні Шея, ні приклад успіху Ізраїля не є новими, і вже виходили російською мовами — чому ж тоді ми так оцінили ці книжки? Насправді — за мотиваційний компонент, за відсутність «зрадофільства» щодо країн із малими можливостями та ролі «малих людей» у тому, аби змінити світ. За погляд на світ як ключ, а не як складне і жахливе місце. За конструктивний оптимізм. Цього всього українцям бракує.

Видавець ділової літератури року: «Наш Формат»

Інші претенденти:

 

  • «Основи»
  • «КСД»

Нон-фікшн року: «Чому нації занепадають», «Школа майбутнього»

Інші книги, що розглядалися:

 

  • «Шлях до так»
  • «Доставка щастя»
  • «Країна стартапів»
  • «Оригінали»

Тренд року: Переклади

Інші претенденти:

 

  • книжкові набори з доставкою на замовлення
  • інді-видавництва
  • подкасти про літературу

Вплив на літературний процес: фестивалі

Інші претенденти:

 

  • літературна критика в онлайн-виданнях
  • літературні подкасти

 

Хотілося би дожити до часу, коли в цій номінації нарешті можна буде написати «Літературна критика в онлайн-виданнях». Поки що вся критика, яку дійсно можна читати в Уанеті, обмежується Ганною Улюрою та Євгенієм Стасіневичем — мало як для 2016-го. Зате фестивальна культура книжкова в Україні набирала обертів і далі; у 2017-му хотілося би структурованості та організованості побільше на цих подіях.

Інді-подія року: «Місяць авторських читань»

Інші претенденти:

 

Подія року: Книжковий Арсенал

Очікування року: Нові імена

Інші претенденти:

 

  • переклади бестселерів NYT

 

Схоже, ми так чекали нових героїв та героїнь, що отримали лише нових персонажів від вже знаних авторів та авторок і трохи ностальгії як бонус. проривного дебютанта, про якого варто було би говорити, писати, запрошувати і питати «як ви вважаєте...» — його / її у 2016 році так і не сталося на українській літературній сцені. Те, що було посіяне раніше, ще не зійшло; чекатимемо у 2017-му.

Арт-складова літератури

  • Ілюстратори року: Володимир Єрко; творча майстерня «Аґрафка»
  • Арт-бук року: «Мороки» | Інші претенденти: «Пливи, рибо, пливи», «Скриня»

 

Поетично-музичний проект року: перфоманс «Мороки» Олександра Михеда

Інші претенденти:

 

 

Усіх інших претендентів ми вже не раз бачили «в ділі», а от хто вразив несподіваною формою, енергетикою та подачею — то це Михед. Страшно прекрасний та прекрасно страшний перфоманс із апелюванням до темних сторін, атмосферної електроніки та готично-урбаністичних образів, вперше презентований у Вінниці на фестивалі Intermezzo разом із однойменним арт-буком — хороша заявка на подальший успіх таких проектів.

Прогноз на 2017-й

Неочікуваність

 

І собі, і видавцям ми хочемо побажати здатності дивувати читачів в хорошому сенсі; перестати бути передбачуваними та «типовими». 2016 рік у цьому сенсі нагадував вокзал якогось провінційного містечка: всі ніби кудись поспішають, скаржаться на форс-мажори, але дати, плани, місця призначення та навіть алгоритми дій у будь-якій ситуації розписано на роки наперед — і ніщо не збурює спокою цієї провінції, окрім поодинокого свистка потяга, а далі все знову котиться накатаними коліями. У 2017-му хотілося, аби «накатаних колій» у ланці між видавцем, читачем та асортиментом книжок було поменше, а «свистків» (у позитивному сенсі цієї метафори) — побільше.

Насправді це не книги нас чомусь вчать — це ми самі бачимо в них те, чому можна навчитися. Не забувайте про це у 2017-му

~ ваші Ната, Олександр та Олеся

Вас цікавить звіт по нашій роботі за рік? Тоді вам сюди→

МИ У СОЦМЕРЕЖАХ

Січень 10, 2017